КОЗАЧОК (ТРЕТІЙ)
У танці беруть участь вісім дівчат. Вони виходять з різних куліс на середину сцени.
На 1-й такт першої строфи на слові «дощик» учасниці танцю, ставши в коло обличчям до центру і починаючи крок з правої ноги, переступають з ноги на ногу, повертаються кругом (через праве плече) і стають спиною до центру кола. Одночасно праву руку, якою тримають стрічку, відводять у сторону (на рівні талії), а ліву залишають на талії, наче засівають зерном поле (схема 32).

КОЗАЧОК (ДРУГИЙ)
Виконують три дівчини. Перед початком танцю вони вишиковуються за останньою правою кулісою від глядача і з'єднують перед собою навхрест руки.
I фігура (8 тактів)
На 1 —8-й такти виконавиці, починаючи з правої ноги, «бігунцем» ідуть у напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 29. На кінець 8-го такту приходять на авансцену і стають обличчям до глядача.

КОЗАЧОК (ПЕРШИЙ)
Виконують чотири дівчини, які виходять на сцену і стають попарно так, як зазначено на схемі 24.

ДИКАНСЬКИЙ КОЗАЧОК
Танець виконується трійками (дві дівчини і один хлопець). Кількість трійок необмежена, коли танець виконують на святах пісні, масових гуляннях і вечорах. У самодіяльних танцювальних колективах, в залежності від розмірів танцювального майданчика, кількість трійок обмежується (від трьох до шести). Перед початком танцю всі виконавці праворуч від глядача стають один за одним в одну лінію, розташовуючись так, як зазначено на схемі 20. Руки опущені і трохи відведені в сторони.

ХЕРСОНСЬКИЙ ГОПАК
У танці беруть участь чотири дівчини і один хлопець.
До початку танцю дівчата стають попарно за останньою правою кулісою і з'єднують перед собою навхрест руки. Хлопець, поклавши руки собі на талію, стає позаду дівчат.

I фігура (8 тактів)
На 1—3-й такти дівчата «перемінним кроком», який починають з правої ноги, виходять із-за останньої правої куліси і йдуть до середини сцени в напрямку, зазначеному пунктиром на схемі 12.

ГОПАК
Чоловічий танець (зараз у гопаку беруть участь і жінки), який можуть виконувати один чи кілька танцюристів. Заздалегідь визначеної композиції він не має. В його основі лежить принцип імпровізації. Завдання кожного виконавця зводиться до того, щоб, не заважаючи іншим танцюристам, якнайкраще і якнайдотепніше виконати ті чи інші танцювальні рухи.
Темп виконання помірний, рухи виконуються широко, з поступовим прискоренням, яке веде до кульмінації-фіналу.

МЕТЕЛИЦЯ (ЧЕТВЕРТА)
Танець виконують дванадцять дівчат. Вони вишиковуються в глибині сцени в один ряд, обличчям до глядача, і з'єднують руки. Всі повертаються обличчям до лівої куліси, одночасно піднімаючи з'єднані руки вгору над головою. Крайні дівчата кладуть вільні руки собі на талію.

МЕТЕЛИЦЯ (ТРЕТЯ)
Танець виконують дванадцять дівчат, які утворюють два ряди по шість виконавиць у кожному. Вони стають обличчям до центру. Ті з них, які позначені літерами «А» та «Б»,— ведучі (схема 2).

Кількість виконавців довільна. Танець масовий. Всі стають у коло, обличчям до центру. Один з учасників, якого визначають заздалегідь, виходить у центр кола.
I фігура (16 тактів)
На 1—8-й такти виконавці, взявшись за руки, «простим танцювальним кроком», який починають з правої ноги, йдуть по колу проти руху годинникової стрілки. На кінець 8-го такту всі одночасно, не роз'єднуючи рук, повертаються в протилежний бік.

МЕТЕЛИЦЯ (ПЕРША)
Масовий хороводний танець. Кількість виконавців необмежена. Всі встають у коло обличчям до центру і беруться за руки. Заздалегідь вибирають ведучу пару виконавців.
I фігура (16 тактів)
На 1—8-й такти всі, починаючи рух з правої ноги, «простим танцювальним кроком» йдуть по колу проти руху годинникової стрілки. На другу чверть останнього такту, не роз'єднуючи рук, повертаються в протилежний бік.