Сюжетні танці. Цей жанр танцювального мистецтва українського народу виник пізніше, ніж хороводи.

В сюжетних танцях засобами народної хореографії відображаються конкретні явища навколишнього життя і природи. Назва танцю визначається його змістом. Наприклад, танець «Лісоруби» дістав таку назву тому, що сюжетом його є трудовий процес рубання лісу.
В загальній композиції танців цього типу, тобто у послідовності танцювальних фігур, ясно видно логічний і чіткий розвиток сюжетної лінії.

Щодо тематики сюжетні танці можна розподіляти на групи, де основною темою є:

а) праця («Шевчик», «Коваль», «Косар», «Лісоруби», «Льон» та ін.);

б) народна героїка («Опришки»    «Аркан» тощо);

в) народний побут («Катерина», «Коханочка», «Волинянка», «Горлиця»);

г) окремі явища природи і зображення виробничих знарядь селянина в дії («Гонивітер», «Зіронька», «Віз» та ін.);

д) звички птахів і тварин («Гусак», «Бичок» та ін.).

Сюжетні танці художньо найдосконаліші і найрізноманітніші щодо тематики.