Класичні індійські танці - це колоритне поєднання музики, поезії, філософії та неповторною хореографії. Вони відкривають обличчя національної індійської культури.

Харатанатьям - класичний вид старовинного індійського танцю. Він зародився на Півдні Індії більше 2000 років тому. За легендою йому протегує сам бог Шива. Виконавиці цього танцю здаються ожилими скульптурами зі стін індійського храму. Спочатку танець мав виключно сакральне значення - супроводжував релігійні ритуали.

Танцівниці шанувалися як жриці, були дуже шанованими і багатими людьми. Під час британської колонізації танець втратив своє первинне значення. Храмова танцівниця перетворилася в придворну. Древнє мистецтво виконання ожило лише в 30-ті роки минулого століття.

Танець, якщо його дивитися в уповільненому дії, нагадує кадри. З цих кадрів і складається танець. Тому кожна позиція має бути відточена, кожен погляд - максимально правильним і точним, інакше танець буде не зрозумілим з боку.

Виконавець може передавати сьогохвилинні фантазії, настрій. Але більшість танців засноване на сюжетах індійських міфів, легенд і епічних поем. На ногах танцівниць дзвіночки, що підкреслюють ритм.

Досконалості в танці домагаються багатогодинними тренуваннями. Вокальне супровід - невід'ємна частина танцю. Індійський класичний танець вважається однією з форм йоги.