Хореографія хороводів

Хореографічний малюнок хороводів зумовлюється текстом. Наприклад, у тексті хороводу «Кривий танець» говориться про те, що:

• А кривого танця
• Та не вивести кінця,
• Треба йому та виводити,
• Кінця йому та находити.

Отже, зміст танцю пояснює його хореографічний малюнок: лінія, яку створюють виконавці, має вигляд кривої.

За таким принципом визначаються назви й інших хороводів.
Часто малюнок хороводу обумовлюється формою викладу тексту: якщо зміст тексту розкривається у діалозі, виконавці розподіляються на дві групи або назначають соліста-танцюриста, який виходить у центр кола. Якщо ж зміст тексту розкривається у формі звичайної розповіді, то учасники водять хоровод без будь-якого розподілу на групи.

Текст відповідно впливає і на хореографічні засоби. Так, у хороводах, в яких відображаються трудові процеси, основну роль відіграє пантоміма-ілюстрація. За допомогою рухів і жестів розкривається зміст. Зрозуміло, що художня виразність пантоміми-ілюстрації залежить не тільки від таланту виконавця, а й від досконалого знання ним самої технології трудового процесу і характеру людей, які його виконують. Розкривають зміст рухами та жестами в основному солісти-танцюристи, які знаходяться в колі хороводу («Бондар», «Коваль», «Шевчик»), рідше — всі виконавці хороводу («Мак»). Це стосується і хороводів з іншою тематикою.

За характером виконання хороводів, що відображають побут народу, їх можна розподілити на дві групи: пантомімно-ілюстративні («Заїнько», «Перепілка», «Ой Василю (Василино)» тощо) та орнаментальні, хореографічний малюнок яких нагадує орнамент («Шум», «Кривий танець», «Плету, плету лісочку» та ін.).

Група пантомімно-ілюстративних хороводів щодо їх виконання нічим не відрізняється від хороводів на трудову тематику. Основною темою цих хороводів є сімейні відносини. Часто вони мають гумористичне забарвлення.

Художність виконання цієї групи хороводів у великій мірі залежить від спостережливості й уміння соліста-танцюриста вибрати найтиповіше, найхарактерніше і узагальнити його в хореографічних образах.
Важливою рисою пантомімно-ілюстративних хороводів на трудові і побутові теми є й те, що, крім соліста-танцюриста, активну участь в них беруть всі учасники хороводу. Вони рухами, жестами і мімікою підкреслюють окремі нюанси тексту, важливі для розкриття змісту хороводу. Наприклад, у хороводі «Заїнько» учасники, виносячи руки перед собою, звертаються до «заїнь-ка», який стоїть у середині кола, піднімають їх вгору, утворюючи тин, дублюють окремі рухи та жести соліста-танцюриста тощо.

У групі орнаментальних хороводів виконавці відповідно до тексту створюють візерунчастий хореографічний малюнок: стають у гурт («Ой Василю (Василино)», лінію (ряд) («Плету, плету лісочку»), півколо («Дружба»), одне або два кола («Ой вийтеся, огірочки») і т. д.

В одному випадку лінія виконавців «плете і розплітає лісочку», утворюючи своєрідний малюнок, в якому зображується процес плетіння ліси («Плету, плету лісочку»); в другому, взявшись за руки, вони виводять складну криву лінію орнаментального малюнка («Кривий танець»); в третьому учасники розподіляються на окремі групки і, переходячи з місця на місце у відповідному порядку, знову створюють вже інший за змістом орнаментальний малюнок («Дружба») і т. д.

У деяких орнаментальних хороводах використовується відповідний до їх змісту реквізит. Так, у хороводі «Марена» велике художнє значення має уквітчане гільце, навколо якого учасники снують тонкі хореографічні візерунки.

Ці візерунки, як правило, позначені яскравим національним колоритом і є характерними для танцювального мистецтва українського народу. Своєрідність національного колориту в хороводах підкреслюється різнобарвним одягом виконавців, а також відповідним реквізитом.