На Донбасі всерйоз взялися відроджувати традиції далекої старовини.

В п’ятницю ввечері в селі Дронівка (Артемівський район, Донецької області) на березі Сіверського Дінця пишно відзначили свято Івана Купала.

Дронівка - українське село. У ньому живе 460 людей. Є українська школа чотирирічки. В якій навчається лише 10 дітей. Але на Івана Купала сюди з'їхалися близько 300 гостей з усіх навколишніх населених пунктів.

В захід вплели елементи попурярного в піонерських таборах розваги "День Нептуна", головним персонажем якого став чи то Лісовик, чи то Водяний. Розбавили класичний сценарій виступом місцевих художніх колективів та промовами районного начальства. Також додали "циган" і бальні танці. Місцеві "відьми" запалили публіку дуже еротичним танцем. А до танцю "бабок Ежек" з мітлами приєдналися всі бажаючі, так що він переріс в сільську дискотеку.

Незважаючи на "радянську" режисуру, місцеві старожили залишилися дуже задоволені.

"Коли мені було 14 - 15 років, як цим дівчатам, я була комсомолкою, і ми не знали інших свят, крім 1 травня і 7 листопада - я виросла в дитбудинку в Харківській області, сюди переїхала у 20 років, вийшовши заміж", - розповіла кореспонденту Gazeta.ua 78-річна Ніна Іванівна Пузік з Дронівка.

Від душі пораділа і місцева молодь.

23-річні Ілона і Женя приїхали з міста Сіверська спеціально, щоб тричі стрибнути через купальське вогнище.

"Не розтиснули руки, значить будемо жити довго і щасливо", - поділилися молоді.

"У моїй юності Купала святкували потихеньку, без галасу, - поділилася 70-річна Віра Володимирівна із селища Ямпіль. - Є й інші відмінності. Зараз вінки сплели заздалегідь, а раніше стрибали із зібраною травою через вогонь і потім тільки плели з цієї трави вінок. Зараз вплітають у вінок квіти, які красивіше, а раніше у вінок обов'язково брали цілющі трави - ромашку, кропиву, полин, звіробій. Такий вінок був оберегом. Його для цього вішали над входом в будинок, щоб оберігав. Щоб злі сили й хвороби не ввійшли в оселі до наступного Івана Купала. А ще якщо дитину замучили хвороби, його сорочечку спалювали у вогні. Адже купальський вогонь спалює всі хвороби ".

"Ми заохочуємо такі етно-свята, щоб розвивати туризм - для любителів активного відпочинку можемо запропонувати прогулянки по дубовому лісі (тут є дерева, яким 300 років), і сплави по річці", - розповів начальник відділу культури з Артемівської райадміністрації Олександр Кучер.

Івана Купала - український і слов'янський народний свято, яке відзначається 6-7 липня. Він має язичницьке походження. Купало - язичницький бог земних плодів. Марена - другий обов'язковий атрибут - божество, яке морить людей голодом і хворобою, його зображують у вигляді опудала або дерева. Язичники вважали, що Івана Купала - важливий день в році, свято Сонця, який пов'язаний з літнім сонцестоянням. В ніч на Івана Купала молодь здавна збиралася у веселі компанії на берегах водойм: палила очищаючі багаття, влаштовувала еротичні ігри, водила хороводи. Юні діви пускали по річці вінки, ворожачи на судженого, шукали квітку папороті, сподіваючись знайти удачу. Існує повір'я, що на Івана Купала можна знайти свою головну любов, а загадані бажання неодмінно збудуться.